В Україні приватних шкіл лише 1%, натомість у світі вони є дуже популярними. Чому так та чи варто Україні перейняти іноземний досвід – читайте у матеріалі.
Існують країни, в яких більшість дітей ходить до приватних шкіл. Наприклад, у Гонконгу лише кожна десята дитина ходить до державної школи.
До того ж, є кілька видів приватних шкіл:
- релігійні школи з власними програмами, але державним фінансуванням;
- школи, створені благодійними організаціями на грантовій основі;
- приватні школи з прямою державною фінансовою підтримкою;
- маленькі приватні школи, ціни яких регулює ринок освітніх послуг.
Наприклад, у Нідерландах дві третини шкіл – приватні. Існує досить чітке розмежування за цінами та за метою навчання. Батьки добре розуміють, якою хочуть бачити дитину, коли віддають її до певного виду школи.
Традиційна освіта та підготовка до місцевого вишу обійдеться батькам у приватній школі зовсім не дорого: від 300 євро на місяць. А вже внтернаціональна школа з викладанням англійською чи німецькою мовою та з планами вчитися за кордоном — від тисячі євро. Класичний пансіон в англійському стилі коштуватиме від 4 тисяч євро на місяць.
Цікаво, що там більшість дітей навчаються у школі вже з 4 років. Дітей привчають сприймати школу не як місце, де вчаться чи “відсиджують уроки”, а як єдину команду, центр спілкування.
А в Іспанії приватна освіта недешева — від 3 тис. доларів на місяць. Проте ці школи гарантують вступ до університетів як своєї країни, так і за кордон. А елітні, що просять як мінімум вдвічі більше.
Натомість державні школи в Іспанії, як тут жартують, нагадують бомбосховища через броньовані вікна, високі паркани, численні замки. Класи переповнені, але приміщення переважно відремонтовані, зі зручними меблями.
У яких країнах державні школи не популярні?
В Іспанії, Ірландії, Бразилії, Колумбії, Аргентині у приватній школі навчається кожна третя дитина, а у Франції, Британії — кожна п’ята. У цих країнах загалом вважається, що гарне майбутнє забезпечити може лише приватна школа.
Проте якщо дитині доводиться йти у державну школу, то там єдина вимога до школи: “зберігати” дитину у безпеці. У деяких країнах (скажімо, Німеччині, Франції) безкоштовна державна освіта — не пільга, а обов’язок. Тож якщо учень не ходить на уроки, а батьки не повідомляють, з якої причини, вже за тиждень додому може приїхати поліція та відправити малечу у клас.
А у Британії — прірва між рівнем освіти у школах різних форматів. Безкоштовні дипломи не варті нічого, водночас платні дипломи часто забезпечують успіх в житті.
Натомість у Бразилії вивчитися у приватній школі дешевше, ніж у державній, якщо хочеш отримати вищу освіту. Проте навіть після приватних шкіл не всі вступають до університетів, де конкурс 200 абітурієнтів на одне місце, а після державних практично немає шансів. Тому батьки винаймають репетиторів.
Чому батьки обирють приватні школи, а не державні
Опитування батьків доводять, що найчастіше приватну школу обирають через такі причини:
- Там учні демонструють кращі результати. Репутація школи, що підтверджує те, що вищі шаблі в міжнародних рейтингах закладів освіти займають зазвичай приватні школи.
- У державних школах деяких країн не дають достатньо знань для вступу до університетів — потрібні додаткові підготовчі курси, репетитори.
- Приватні школи більш чутливі до побажань батьків, оскільки мають більшу свободу та не хочуть втратити репутацію у клієнтів.
- Більше можливостей для самореалізації та перевірки здібностей: там великий вибір додаткових занять і факультативів, які дозволяють дитині додатково вивчати певний предмет.
Чи варто Україні перейняти іноземний досвід? За словами експертів, приватна школа зазвичай має певні переваги: більше свободи, більшу мобільність і швидкість реакції на запити батьків та тенденції сучасної освіти, більші можливості для створення матеріально-технічної бази та для найму вчителів.
Але перед рішенням, в яку школу віддавати дитину, пам’ятайте, що найбільше на якість освіти впливають учителі. Важливими є три речі: чи добре вони знають предмет, чи володіють методиками та атмосфера в класі і школі загалом.
Джерело.
