Четвер, 28 Січня 2021
ОСТАННІ НОВИНИ:

Розбір | Якою буде освіта наших дітей, або Що загрожує реформі Нової української школи

Розбір | Якою буде освіта наших дітей, або Що загрожує реформі Нової української школи

Нинішній МОН звинувачують у байдужості до школи та учнів, провалі підготовки до дистанційної освіти, і “вимиванні” незалежних експертів з міністерства

Відколи на посаду очільника Міністерства освіти та науки почали пророкувати ректора Сергія Шкарлета, частина освітян та науковців занепокоїлись.

Шкарлету закидали, що він хоче повернути 10-річну школу, що автоматично перекреслить реформу НУШ, та байдужість до учнів та вчителів.

“Останнім часом з МОНу пішли багато розумних і відповідальних управлінців та експертів, які поділяли цінності НУШ і творили реформу. На тлі публічних заяв керівництва про підтримку НУШ на внутрішних нарадах точаться розмови про повернення до десятирічки”, – казала ще у вересні освітня експертка та співзасновниця ГО “Смарт Освіта” Оксана Макаренко.

Також насторожувало його бажання підвищити вагу шкільного атестата при вступі, оскільки це серйозний корупційний ризик купівлі атестатів.

Відколи Сергій Шкарлет приступив на посаду керівника МОН, ми регулярно звертаємося до його прессекретаря з проханням про інтерв’ю. Донині нам кажуть, що в.о. міністра “дуже зайнятий” і не має часу відповісти на наші запитання. Ми продовжуємо запрошувати на розмову.

Реформа триває “по інерції”

“За формальними ознаками, реформа НУШ продовжується. Ніхто не змінював законів, а закон чітко прописує етапи цієї реформи”, – пояснює Лілія Гриневич, ексміністерка освіти, яка почала реформу НУШ. У проєкті бюджету на 2021 рік зарезервована субвенція на Нову українську школу.

Кабмін ухвалив Державний стандарт базової середньої освіти, що надважливо для впровадження реформи.

За цим документом розроблять нові навчальні програми для учнів 5-9 класів, тобто реформа пошириться з молодшої школи на середню.

Стандарт був готовий ще на початку літа, каже ексміністерка освіти Ганна Новосад. Але кілька місяців лежав неухваленим в уряді.

Ряд експертів з літа заявляли, що це може призвести до відкату реформи освіти. Чому? Є чіткий план реформи НУШ. За ним діти, які у 2022 році підуть до 5 класу, вчитимуться уже за новим Держстандартом.

До цього, у 2021 році, пілотні 5-ті класи мають випробувати новий стандарт. А щоб це сталося, мають бути розроблені нові навчальні програми. Те ж стосується і нових підручників, які теж мають скласти, віддрукувати, завести до пілотних шкіл і відтестувати впродовж року. Часу на усе це залишилось дуже мало.

У пілотній програмі по 5-х класах у 2021 році мають взяти участь 149 шкіл із тих, які працювали за НУШ та самі захочуть у це ввійти.

Новосад каже: якби була політична воля Шкарлета, його могли б затвердити ще влітку. Тоді значно раніше почалася б робота по типових освітніх програмах, подальшій розробці модельних освітніх програм і підготовці вчителів до роботи в нових умовах. “А якщо ця робота не робиться, то як ми зайдемо в 5-9 класи НУШ?”, – питає Новосад.

“Ми заходимо в складну фазу вчителів-предметників. Одна з ознак нових підходів – формування цілісного світогляду у дітей. Якщо у вчителів початкової школи це легше, бо один вчитель – різні предмети, то предметники мають свою сферу і їм часом важко побудувати зв’язки між різними предметами. Навіть програми між предметами несинхронізовані всюди”, – пояснює Лілія Гриневич.

Що нам дає ухвалений Держстандарт для 5-9 класів

За новим стандартом, навчання на рівні базової середньої освіти складатиметься з двох циклів – адаптаційного (5-6 класи) та базового предметного навчання (7-9 класи), це передбачає закон про середню освіту.

За цей час діти мають навчитися вільно спілкуватися українською як рідною, знати іноземну, тямити у математиці, технологіях та природничих науках.

Програми мають побудувати так, аби в дітей була цифрова грамотність, розвивалася їхня підприємливість, вміння поводитись з грошима тощо.

Заступник директора Команди підтримки реформ при МОН та один із розробників Держстандарту Роман Шиян розповів LIGA.Life, що документ базується на рекомендаціях Європарламенту та Ради Європи, а до розробки долучилися міжнародні експерти. Під час створення стандарту вивчали концепції найкращих освітніх програм у світі: фінських, австралійських, канадських, французьких, британських, ірландських тощо.

Цей документ надважливий у ланцюжку реформи, але сам по собі Держтандарт мало що говорить батькам і навіть вчителям, додає Шиян. До нього треба ще додати інші документи, які пояснюватимуть і деталізуватимуть стандарт. Наприклад, типові освітні програми, де буде типовий перелік предметів. Також будуть інтегровані курси.

Якщо зараз до кожного предмету є лише одна навчальна програма, то за новим стандартом їх може бути кілька та вчительські спільноти зможуть обрати їх із каталогу.

Концепція освітньої програми буде складною для вчителів, бо буде велике розмаїття у виборі навчальних планів та програм. Учнів же вона має розвантажити, пояснює Шиян.

Зокрема, планують зменшити кількість предметів та не перевантажувати школярів зайвою інформацією.

Розробники створили матрицю, де є п’ять варіантів навчальних планів.

1. Стандартний перелік предметів.

2. Часткова інтеграція. Наприклад, у мовно-літературній галузі може бути поєднання зарубіжної й української літератури з відокремленим предметом української мови, або можна поєднати українську мову і літературу і відокремити зарубіжну літературу.

3. Можна, наприклад, зарубіжну й українську літературу та українську мову об’єднати в один предмет.

4. Додати сценічне мистецтво та створити міжгалузеву інтеграцію, щоб діти самі творили, а не лише вивчати культуру.

5. Власне бачення потенційних авторів навчальних програм.

Усі варіанти можна буде поєднувати між собою, комбінувати. Також школа може створити власний навчальний план, що відрізнятиметься від типового, але охоплюватиме ті ж обов’язкові результати навчання.

МОН має затвердити повний комплект навчальних програм навесні 2021 року, щоб школи, які будуть брати участь у пілотному проєкті, змогли з ними ознайомитися та обрати ту, яка їм підходить.

Директорка школи №5 Печерського району Києва Світлана Олексюк каже, що ухвалення стандарту – це добре, але є кілька “але”: “Це поки не документ, за яким батьки і вчителі без спецпідготовки зможуть розібратися. До нього мають створити типові та модельні освітні програми. Очікуємо ще цілий пакет документів”.

Олексюк додає, що ключове тепер – підготувати вчителів, які будуть працювати за новим стандартом у 5-9 класах, і мова не лише про пілотні школи: “Бо рік – це мало, вчителі мають змінити свої підходи до навчання, а для цього мають зрозуміти новий Держстандарт”.

Наразі наприкінці жовтня розпочалося лише навчання 3000 вчителів англійської мови 5–9 класів до викладання за новим стандартом. Навчання буде онлайн, триватиме шість місяців. Готувати вчителів будуть 200 тренерів Британської Ради в Україні, які у 2018–2019 роках навчали вчителів початкової школи.

Також педагогам потрібні чіткі пояснення та інструменти, з якими працює кожен вчитель на своєму місці, пояснює Олексюк. Слід розробити методичні кейси для вчителів-предметників, підручники і дидактичні матеріали.

Лілія Гриневич запевняє, що в цих умовах має бути дистанційний курс підвищення кваліфікації педагогів. А потім, коли дозволить епідемічна ситуація – очні тренінги, щоб вони протестували нові методики навчання.

Директор Українського інституту розвитку освіти Вадим Карандій переконує, що вони уже розробляють типову освітню програму, яку мають завершити до кінця 2020 року. У планах – і підготовка педагогів для роботи за новим Держстандартом.

МОН дає такі дати впровадження стандарту:

  • до березня 2021-го розроблятимуть типову освітню та модельну навчальні програми;

  • з листопада 2020 року до вересня 2021 року розроблятимуть систему оцінювання;

  • у вересні 2021 року почнеться пілотування у пілотних 5-х класах НУШ;

  • з березня 2021 року до серпня 2022 року – підвищення кваліфікації педагогів.

Читайте також:  Для нацменшин у школах запровадять навчання різними мовами, – МОН

А що з підручниками?

“Якщо ми у березні закінчимо з програмами, на весну вони будуть затверджені після експертизи. За ними ще треба надрукувати підручники”, – каже Шиян.

“Під програму будуть розробляти підручники нового покоління та додаткові матеріали. Це контролюватиме держава і будуть зобов’язані пройти грифування. Залучатимемо широке коло педагогів, авторських колективів та видавничих груп для розробки підручників”, – обіцяє Карандій.

І отут якраз головна проблема, з якою можуть зіштовхнутися під час пілотування Держстандарту – це розробка підручників, каже Шиян. Адже має бути розмаїття вибору, щоб забезпечити всі навчальні програми, які з’являться.

“Будь-який видавець зможе вибрати будь-яку навчальну програму і адаптувати її під себе. Зараз найголовніше, щоб нові рішення пробили собі дорогу. Перешкоди можуть бути там, де вчительським спільнотам доведеться обирати, бо є і корупційні складники, коли видавці намагаються якось зацікавити вчителя, щоб він обрав саме їхній підручник, за який заплатить держава. Але не факт, що саме цей підручник буде найкращим для його учнів”, – пояснює Шиян.

Утім, Світлана Олексюк каже, що має велику тривогу щодо нових підручників, бо їх важко створюють.

Її школа – одна з тих, які пілотували НУШ у 2017 році. Маючи цей досвід, Олексюк пояснює, що тоді у них було різномаїття підручників, які пропонували пілотним школам. Але для середньої школи такого не очікує. Хоча вчителю важливо ознайомитися з усією палітрою на ринку і обрати те, що підходить.

Гриневич додає, що підручники роками випускають одні й ті ж люди. І дуже важко запобігти конфлікту інтересів, коли відбувається сама процедура закупівлі підручників, яка має низку вад.

Реформа є, а хто її робитиме?

І Гриневич, і Новосад вважають, що реформа НУШ нині рухається за інерцією – завдяки напрацюванням, зробленим у попередні роки, і тиску громадськості. Але довго так не протягнеш.

“Мають бути люди в МОН, колектив, який просуває всі ці питання. Але частина фахових людей покидають міністерство, керівництво анонсує реорганізацію директоратів. Там працюють експерти, яких ми в рамках реформи державного управління набирали під жорстким конкурсом. Це люди зі знанням мов, хорошою освітою. І саме цих експертів хочуть скоротити на 50%”, – каже Гриневич.

Ці ж побоювання висловлюють й міжнародні партнери України.

Сергій Шкарлет отримав офіційне попередження представництва Євросоюзу в Україні про небезпеку змін у міністерстві, які руйнують проведені раніше реформи.

ЄС вважає важливим зберегти 6 директоратів МОН, утворених у рамках фінансованої ЄС реформи: “Будь-який відкат досягнутого раніше успіху у реформах безсумнівно викличе нашу занепокоєність та може підірвати нашу співпрацю, яку ми сприймаємо як успішну і прагнемо продовжувати”, – йдеться у листі.

Сергій Шкарлет у своєму Телеграмі сказав, що ці слова “вирвані з контексту”, але самого листа не заперечував. Сказав, що він стосується “тривалої і плідної співпраці з експертами ЄС та реалізації заходів реформ освіти та системи державного управління”.

Наразі до кінця не зрозуміло, що буде з набраними за конкурсом експертами МОН і чи спробує Шкарлет таки все реорганізувати.

У нинішнього керівника МОН – непроста репутація. Був соратником міністра освіти при Януковичі Дмитра Табачника і прихильником Партії регіонів (про що говорив в інтерв’ю, яке тепер називає неправдивим).

Нацагентсво із забезпечення якості вищої освіти підтвердило своїм висновком та ще кількох іноземних експертів плагіат у наукових роботах Шкарлета. За це в.о. міністра подав позов до суду.

Зрештою, через особисте бажання Президента Володимира Заленського Сергія Шкарлета таки призначили очільником МОН. Хай і з припискою т.в.о. (тимчасовий виконувач обов’язків). Рада не захотіла за нього голосувати, “протисли” рішенням уряду. На посаді він уже чотири місяці.

Але і це не всі виклики в реформі школи

Слід організувати пілотні проєкти на 7-9 класи, пояснює Шиян: “Було б добре почати це пілотування у 2021 році одночасно з 5 класом. Тоді б ми змогли до 2024 року побачити цілісну картину. Але ми не певні, що зможемо це зробити, бо ще багато роботи щодо навчальних програм і бракує професійного ресурсу”. Про пілот в 7-9 класах наразі більше ніхто не говорить і керівництво МОН мовчить.

“Традиційно в Україні все роблять в останній момент, але тут так не вийде. Бо у 2027 році має піти в 10-ті класи старшої профільної школи перша когорта учнів”, – пояснює Анна Новосад.

Адже щоб мережа академічних ліцеїв стала реальністю, їх треба готувати вже зараз. Мають бути фахові педагоги, аби був готовий зміст освіти, на основі якого буде формуватися мережа ліцеїв. Щоб всі повірили, що трирічна профільна школа краща, ніж та, що зараз, треба показати якісно нову реальність”.

Тому має бути чітка дорожня карта, щоб заздалегідь попереджувати батьків і вчителів, чого їм чекати, переконана Лілія Гриневич.

Новосад додає, що бачить загрози впровадження реформи освіти в майбутньому: “Окрім бездіяльності, постійно чуємо думки, в тому числі в.о. міністра, про десятирічну школу. І недоцільність 12-річного навчання. Цю думку він висловлював під час зустрічі з освітнім комітетом. Знаю, що цю ідею інколи підіймають в ОП і вона має там своїх прихильників. Тому трішки страшно, що в “прекрасний” момент ця ідея набуде реальних обрисів, і зміни до закону про освіту потраплять в парламент”.

У Гриневич теж є подібні страхи, оскільки “немає зрозумілої позиції чинної влади”: “Коли радник глави Офісу президента каже, що одне з питань, яке планували поставити на опитуванні від президента на місцевих виборах – повернення до десятирічки – це не просто ставить під загрозу НУШ. Це в цілому змінює ставлення до освіти в Україні (у кінцевий варіант опитувальника це питання таки не вставили – Ред.)”.

Також, на її думку, повільно просуваються процеси, пов’язані з організацією змішаного та дистанційного навчання. Зокрема, за кілька місяців пандемії в Україні вчителі так і не пройшли цільове підвищення кваліфікації, а навчальні програми не систематизували.

Гриневич не виключає, що якщо країна знову масово перейде на дистанційне навчання, то частина дітей просто випаде з освітнього процесу, як це було навесні.

“З фінансування освіти 4,9 млрд грн забрали до фонду боротьби з COVID-19. Коштів на усунення наслідків, до яких призвела пандемія в навчальному процесі, освіті не надали. У нас і так в країні сильна соціальна розшарованість і залежність від соціального статусу результатів навчання дітей. Це показали результати PISA. А дистанційне навчання ще більше розшаровує, бо на це докладається доступ до гаджетів, інтернету і кваліфікації вчителя, який вміє вчити дистанційно”, – пояснює Гриневич.

Колишня міністерка додає, що в інших країнах йде закупівля навчальних недорогих планшетів, і їх діти беруть додому.

Навіть якщо в них вдома немає інтернету, то на гаджети завантажується контент, з яким дитина може працювати, а вчитель консультує телефоном. Так мали б зробити і в Україні.

“Але і цього не зробили. Це свідчить про ставлення до освіти. Забрати гроші на дороги важливіше, ніж запобігти нерівності доступу до освіти дітей. Це маркери політики в шкільній освіті”, – вважає Гриневич.

Джерело.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: