Вівторок, 24 Листопада 2020
ОСТАННІ НОВИНИ:
Більшість батьків та вчителів підтримують статеве виховання в школі – дослідження
Часникове намисто від грипу: в одному із дитсадків дітей змусили носити “амулет” проти захворювань
Вчителі ходять на роботу з температурою: керівниця департаменту освіти закликає не вдаватися до таких кроків
Школи не є головним фактором передачі коронавірусу, – ЮНІСЕФ
Закривати не можна ризикувати: як працюють школи світу в другу хвилю COVID-19
Байдужість чи шок? Вчительку звинуватили, що не викликала швидку для хлопчика, який зламав ногу
Як зробити лепбук власноруч: легкий та сучасний засіб засвоєння знань в пізнавально-ігровій формі
Українські вчителі мають де дізнатися про використання цифрових пристроїв для навчання — PISA
Шкільні підручники без помилок: у ВР зареєстрували законопроєкт про якість навчальної літератури
Проти дистанційного навчання: в Італії школярка розпочала сидячий протест

Як урізноманітнити навчання – 8 лайфхаків

Опубліковано:

Цікаве і практикоорієнтоване навчання може зробити школу хорошою. Особливо, якщо це не лише ініціатива кількох учителів, а системна робота всього колективу. І ми знайшли такий колектив.

“Нова українська школа” розпитала директора Навчально-виховного комплексу №141 “ОРТ” (Київ) Юрія Кінькова про способи, як наситити шкільні будні жагою до пізнання.

Наше завдання – навчити дітей вчитися. І замість або окрім традиційного заучування, учні можуть проявити себе в іншому. А ми, вчителі, маємо пропоновувати дітям різні варіанти. Як-от:

1. Ми користуємось методикою перевернутого класу. Наприклад, за 2 дні до уроку я завантажую теоретичний матеріал і практичний порадник для уроку в Google-клас, доступ до якого мають діти, в яких я викладаю математику.

Інформацію я компоную з різних джерел, бо якістю підручників не задоволений і давно не використовую їх на уроках. Тоді діти приходять на урок і відкривають ці файли на мобільних телефонах.

В ідеальному варіанті, діти знають, про що йтиметься на уроці й готуються до цього. Так, у середньому 70% класу зазвичай ознайомлюються з темою, яку вивчатимуть. Окрім того, якщо їм щось незрозуміло, вони можуть напередодні пошукати в Google відповідь.

2. Ми влаштовуємо уроки у форматі “Запитання-відповідь”. Діти готують усі запитання з предмету, які їх цікавлять, ставлять їх, а вчитель відповідає й пояснює, що незрозуміло.

3. Ми використовуємо STEM – зазвичай на уроках природничо-математичного спрямування. Йдеться про досліди, презентації, створення фільмів. Але більше користуємося STЕAM. Тобто додаємо артспеціалізацію.

Наприклад, дітей у школі вчать знімати фільми. Якщо вони виявляють бажання зняти відео, то можуть звернутися до вчительки, яка цим займається і відповідає за пресцентр у школі.

Так, діти створюють навчальні фільми й відеоролики, фільми про діяльність школи, фільми, присвячені святам, щомісячні випуски про життя школи, репортажі. Оскільки школа уклала договір з Ізраїлем, ми святкуємо ізраїльські свята. А на Хануку в нас щорічно відбувається конкурс тематичних фільмів для 9–11 класів. Йдеться про історію свята крізь призму сьогодення.

Також наш учень під час карантину зняв та змонтував кілька роликів про історію Монгольської імперії. Отже, він вивчив цю тему сам. А потім може показати це на уроках – і навчити інших. Опісля зазвичай хтось із класу також хоче створити якесь відео.

Читайте також:  87-РІЧНА ВИКЛАДАЧКА З ЛУЦЬКА РОЗПОВІЛА, ЯК ЇЙ ДАЄТЬСЯ ДИСТАНЦІЙНА РОБОТА

4. Ми залучаємо наших випускників-волонтерів, аби вони розповідали дітям про свій досвід. Наприклад, до учнів приходили волонтери, які постійно їздять в зону АТО, і розповідали про це на уроках історії. Це завжди впливає на дітей позитивно, потім вони виявляють бажання створювати загальношкільні проєкти. Наприклад, збирають допомогу для людей з інвалідністю.

5. За підтримки організації “Всесвітній ОРТ Швейцарії” школа бере участь у конкурсі стартапів, які презентують учні. Це не завжди корисні й потрібні проєкти, але діти мають вчитися методом спроб і помилок. Якщо вони зроблять їх у 12–14 років, то менша ймовірність, що повторять у 20 років.

6. Щороку ми проводимо хакатони на тему Інтернету речей (мережа підключених до інтернету фізичних пристроїв, як-от побутова техніка, – ред.). Цьогоріч, на жаль, не можемо планувати цю подію, але зазвичай вона відбувалася у квітні.

За умовами хакатону, діти мають скласти бізнес-план та відтворити ідею свого проєкту на мікрокомп’ютерах Raspberry Pi. Далі – вони захищають та презентують свої проєкти. У журі, як правило, ми запрошуємо людей, які пов’язані з бізнесом або IT. Наприклад, діти презентували проєкт розумного будинку та онлайн-оплати у їдальні.

7. Ми проводимо щорічні змагання “Роботрафік”, на яких учні влаштовують такі собі перегони з дотримання правил дорожнього руху на маленьких автівках за допомогою пульту управління.

8. У школі є профільні спеціалізації, які діти обирають, переходячи з 9 до 10 класу. Тоді свою спеціалізацію вони вивчають поглиблено, також ми інтегруємо її в уроки.

Спеціалізації такі: “ІТ в бізнесі й економіці”, “Кібербезпека”, “Ландшафтний дизайн та архітектура”, “3D-моделювання й комп’ютерна анімація”, “Робототехніка й мехатроніка”.

І от наприкінці 11 класу групами або поодинці під патронатом учителів учні створюють проєкти, які стосуються напряму, який вони вивчали 2 роки. Наприклад, на спеціалізації ландшафтного дизайну й архітектури діти презентували проєкт прибудови до школи, в якій будуть хаби. Нині ми це втілюємо.

Для спеціалізації “ІТ в бізнесі” діти часто створюють бізнес-плани для організацій. Це не так про проєкти, як про компетентності, які діти розвивають у процесі.

Незважаючи на це, академічну свободу вчителя ніхто не скасовував, і кожен вчитель вирішує, чи урізноманітнювати освітній процес для класу.

Джерело.

Поділитися

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

Новини освітивчителі, навчання, школа